«Джонні йде на війну» Далтона Трумбо

П'єса Далтона Трумбо з музичним супроводом Марка Рідера

Німецький переклад: Йоганна Вайс | Адаптація: Бредлі Р. Сміт

Джо Бонхем, молодий американський солдат, під час Першої світової війни в Європі ледь не загинув від вибуху гранати. Ледь не загинув, бо Джо втратив руки й ноги, обличчя, очі, вуха, ніс і рот.
Він не може ні бачити, ні чути, ні говорити — лише його тулуб і мозок вижили після вибуху та хірургічних операцій. Джо може мислити: прокинувшись у лікарняному ліжку, він усвідомлює своє становище, відчуває тканину на шкірі, потік повітря в кімнаті та дотики; він може згадувати війну, своє дитинство, батьків, перше кохання, але не може дати про себе знати.

Зав’язаний у власному тілі, він усвідомлює, що лікарі зловживають ним як сенсацією, ба навіть як об’єктом досліджень. Та Джо знаходить спосіб спілкуватися. Він вимагає свого права на гідну смерть.

3 вересня 1939 року, лише через два дні після початку Другої світової війни, вийшов роман Далтона Трумбо «Джонні взяв свою рушницю». Назва є алюзією на кампанію «Johnny get your gun» («Джонні, бери свою рушницю»), за допомогою якої вже протягом десятиліть вербували молодих чоловіків на службу в армію США. Ця книга прославила автора. Це надзвичайна, жахлива книга: жорстока, але сповнена поезії, безмежно жорстока, але сповнена любові. Ніхто ще не розповідав про війну так безжально, як Трумбо, але й так зворушливо про красу та цінності життя теж. Лише через кілька років тисячі американців, посилаючись на «Джонні взяв свою рушницю», відмовляться від військової служби.

Будинок «Ціттау» — студійна сцена

• Вистава